22.03.2013
Час не лікує, а просто вчить
Та для мене нестерпна кожна мить,
Туман в душі, на серці крах,
В мені самотність, туга та печаль,
Душевна біль, байдужість до всього
І поруч, як завжди, немає нікого!
Здавалось бідьше чекати сил нестало
І серце моє десь блукало,
На мить я тут, на мить я там,
Тай спогади свої, нізащо не віддам.
Незнаю де я і навіщо?!
В думках моїх все так повільно,
Дивлюсь в вікно! Я бачу небо!
Таке красиве та безмежне.
Не хочеться нести світло надії,
Коли болить чи гинуть мрії,
Бо я без тебе тільки тінь,
А може ще й пекучий біль!?
20.03.2013
В душі осінь, коли тебе немає поряд
Безкінечність, сум і я шукаю привід,
Щоб побачити на мить
Твоїх очей оту блакить.
Оту абсурдність і банальність,
Буденність, вічність, ідеальність.
Прийде печаль, знайду свою роль,
Тут не допоможе алкоголь,
Я втратила уже контроль.
Прихід чекатиму я твій,
Такий ефектний і сумний.
Зникаю в буднях і сумую,
За тим моментом, де була собою.
За твоїми рідними вустами,
Теплом та дурними балачками.
Ну ось і все я бачу безнадійний вихід,
Але шукатиму тут знову привід
.
2.03.2013
Холодні стіни, переповнена голова,
Зима, та й всередені пустота.
Хотіла кричати, та я не могла,
Шукала вихід, а його нема,
І давно вже все не так,
А я досі тону в твоїх очах.
І якась самотність біля мого вікна,
Та й вибору вже давно нема,
Я боюся висоти і не хочу тієї пустоти.
А в голові дивні голоси
Вже не вистачає слів та сили,
Щоб описати як все наболіло!
Я замкнулась в собі, вже надто пізно
Бо відчула біль – померших надій.
Я досі згадую твій погляд,
Такий пекучий та холодний погляд,
Який не вирвати руками
Не потоптати бездушно ногами.
Твій рідний погляд навіки в мені,
Він залишився там назавжди!