22.03.2013 Оприлюднено 17/12/2014 автором Таня Танасійчук Гублюсь у снах щоночі я В думках літаю і страждаю Твій образ я не забуваю. Відчувши за плечима крила Для себе світ новий відкрила, Все стало сірим й непонятним, Цей світ став неадекватним. Так, ніби люди загубились І вже не знайдуться ніколи! В душі моїй живі ще рани, Живуть там цілі океани. Фантазія у венах грає, Немов мій світ на кусочки розбиває. Про тебе спогад в серці маю Щодня надію я втрачаю Засну, і знову в той світ потрапляю, Де завжди, літавши тебе я втрачаю!
………….)))
…)