В душі осінь, коли тебе немає поряд
Безкінечність, сум і я шукаю привід,
Щоб побачити на мить
Твоїх очей оту блакить.
Оту абсурдність і банальність,
Буденність, вічність, ідеальність.
Прийде печаль, знайду свою роль,
Тут не допоможе алкоголь,
Я втратила уже контроль.
Прихід чекатиму я твій,
Такий ефектний і сумний.
Зникаю в буднях і сумую,
За тим моментом, де була собою.
За твоїми рідними вустами,
Теплом та дурними балачками.
Ну ось і все я бачу безнадійний вихід,
Але шукатиму тут знову привід

.